БОЛЮЧІ СПОМИНИ ОЧЕВИДЦЯ

БОЛЮЧІ  СПОМИНИ  ОЧЕВИДЦЯ



Дарія Катерина Долбан

 Я, Дарія Катерина Долбан, з роду Стрейко, дочка Ізидора і Марії з дому Налесник, народилася 20-січня 1936 року в селі Павлокома на Посянні.

Подаю опис подій і моїх переживань в часі нападу на наше село поляків з околичних сіл: Дильонґови, Сільніци, Барткувки і міста Динова в 3-5 березня 1945 року.  Вони, поляки, розтріляли наших Батьків, Родину і односельчан.

     У суботу 3-го березня наші батько сказали до мами, щоб мене і брата Назара, народженого 17–го червня 1942 року, тепло зібрати, бо підемо до тети Катерини Мудрик, котрі жили близько нашої хати.

Наша бабця Марія Стрейко, з роду Несторовська, татова мама, сказали, що вони залишуться в хаті і не підуть з нами.

Коли ми прийшли до тети, то тато і вуйко Іван Мудрик радилися, що дальше будуть робити, бо наше село вже було обстрілю- ване з усіх сторін.

     Я скинула мої червоні черевички у тетиній кухні.  Дивлячись у вікно, я побачила кілька мужчин з рушницями, котрі йшли до сусідньої хати.  Я сказала для батька і вуйка, що я бачила через вікно.