Розмова з рієлтором Борисом Легкарем з Вінніпегу
1) EzReklama Питання: Привіт Борис. Розкажи коротко про себе, та чим любиш займатися у вільний від роботи час.
1) Борис Відповідь: Доброго дня. Мене звати Борис Легкар. Я є родом з міста Дрогобича, що на Львівщині. Після закінчення школи, я вступив до Львіьського технікуму сільського будівництва на відділення Цивільне та Промислове будівництво. Моє навчання, а це була друга половина 80-х, припало на час, коли в Львові набував широкого розмаху рух за демократичні зміни та виступи проти тодішньої совєтської системи. Намагався не пропускати жодної демонстрації. Ми розвішували прапори, клеїли листівки, чергували на Клумбі (де тепер пам’ятник Шевченку у Львові). Саме тоді мені пощастило зустріти Чорновола, братів Горинів, Геля, подружжя Калинців та інших деседентів того часу. Львів, в якому мені довелось прожити значну частину свого життя, залишається моїм улюбленим містом дотепер. Закінчивши технікум, я почав працювати майстром на будівництві, та через декілька місяців був призваний до армії. До речі, роки моєї служби (1990-1992), припали на час розпаду Радянської імперії та здобуття Україною Незалежності. Так сталося, що я приймав дві присяги. Перша, СССР, а друга вже Незалежній Україні. І я пишаюсь, що мені випала честь служити в час коли зароджувалась Українська Армія. Після демобілізації пішов працювати в бізнес, потім робота у будівельній компанії майстром.. В моїй родині були вчителі, лікарі, інженери та юристи. Власне мій дядько Олександр Швець, був надзвичайно фаховим адвокатом, та тим авторитетом на якого я хотів бути подібним. Саме тому моє рішення було вступити на юридичний факультет Волинського Національного Університету імені Лесі Українки. Важкі роки навчання і ось, я став юристом! Ще під час навчання, я підробляв, надаючи юридичні консультації. До речі Саша, брав активну участь у Революції Гідності у 2013-14 роках. Пізніше,
